Як я став розробником

Передісторія

Свій перший комп я виклянчив у батьків, коли мені було 9 років. Я, як і багато хлопчаків, дуже захоплювався всякими комп'ютерами та іграми. А на питання «Ким ти станеш, коли виростеш?», я без сумнівів відповідав: «Комп'ютерщиком!». Хоча й гадки не мав, що це.

Після школи я вступив до Політехнічного коледжу на спеціальність «Комп'ютерні системи». Оскільки в школі я не був відмінником, на початку вчиться було важко. Але вже на курсі третьому, коли в основному були профільні предмети, я вчився добре. Програмування, пов'язаного з Front End, було мало, основи основ. Та й в той час мене це не дуже цікавило: чи то викладач не зацікавив, чи то я ентузіазму не виявив.

Після коледжу, ще зелений і не знаючи, де знайти себе, я безрезультатно шукав роботу за фахом. Під натиском батьків із загальним call to action: «Знайди собі роботу, ти ж вчився!», Мене влаштували працювати в краще місце для програміста-початківця — на завод. Можливо у вашій квартирі / будинку стоїть газовий лічильник, зібраний частково моїми руками, тому дам невелику пораду: краще купіть собі імпортний! :)

Коли мені набридла рутинна робота, я вирішив попрацювати головою + харизмою і влаштувався ріелтором. Справи пішли добре: через дев'ять місяців я з колегами відкрив власне агентство, почав навчати нових людей. Тут справи пішли ще краще, але було одне АЛЕ...

Рішення все змінити

Майже через два роки ріелторства, я усвідомив, що перестав розвиватися і захотів більшого. Майже всі мої друзі працюють в сфері IT, і при кожній зустрічі йшли розмови про програмування, дизайн і т.д. Я вже не встигав за програмістським жаргоном і мене все більше тягнуло саме в цю середу.

Як і багато інших, на початку шляху, при наявності вільного часу я почав з’ясовувати з чого почати, читати різні статті і розпитувати друзів. Якось вибір припав на front end. Тепер я почав цілеспрямовано читати тільки тематичні статті, посібники по HTML і CSS від Mozilla Developer Network (MDN), дивитися відеоуроки по верстці з макетів.

Забігаючи вперед хочу сказати, що в цей момент я якимось чином прийняв дуже правильне рішення — записався на курси «Front end developer».

Великою помилкою самоучок є мислення за типом: «якщо код працює так, як тобі потрібно, значить все правильно написав». Це зовсім не вірно і є безліч правил написання коду. Небезпека для новачка криється в деталях: він може робити одну і ту ж елементарну помилку постійно, навіть не підозрюючи про це. Якщо така людина після самонавчання прийде в компанію з розумним тімлідом, після двох-трьох таких помилок, ця проблема може вирішитись сама собою. Але є багато молодих фахівців, які пробують себе на фрілансі і після декількох років написання такого коду, перевчитися дуже складно.

Таким чином, початкове навчання під наглядом досвідченого програміста виключає дрібні помилки. Якщо ви, звичайно, хочете вчитися.

Загалом, мої курси були інтенсивні і три місяці по три заняття в тиждень досвідчений викладач «завантажував» в слухачів теорію, практику, давав домашні завдання. Закінчив їх я успішно, як і зробив випускний проект — я став сертифікованим Front end developer.

Поневіряння

«Готовий шукати роботу!», — подумав я і почав підвищувати трафік сайтам з вакансіями. Ще на курсах мені говорили, що робота фронтендщика популярніша більше для досвідчених розробників, і чим більше я читав відповідні вакансії, тим більше я розумів, що ще багато чого не знаю. Перед подачею «бойового» резюме вирішив підтягнути свій скіл: багато верстав з макета, щоб набити руку, інтенсивно вчив JS, читав популярні портали Habrahabr, Stack Overflow, почав користуватися збирачем Gulp, перейшов c нативного CSS на препроцесор SASS, ходив на тематичні івенти, відвідав лекцію на тему «Як правильно написати резюме IT-шнику»...

І ось, тільки через пів року інтенсивної підготовки, я вирішив діяти і скинув перше своє резюме в компанію Avivi. У той же день мені подзвонила HR і запропонувала зробити тестове завдання, макет інтернет-магазину. Не чекав такого швидкого повороту подій, я негайно почав робити завдання ... І через тиждень відправив готову роботу.

Пройшов ще один тиждень, а відповіді так і не було. Пам'ятаючи з лекції про правильну подачу резюме, що потрібно бути настирним та нагадати про себе, я подзвонив першим. Лекція не збрехала — мене покликали на співбесіду. Воно було одне і питань з приводу, власне, програмування майже не було! Уже після приємної розмови я зрозумів, що в компанії важливо не тільки який ти фахівець, але і твої людські якості. Через кілька днів мені зателефонували і запропонували працювати, чому я був дуже радий.

Поки ви це читали

Я працюю в компанії з відмінним колективом, роблю цікаві проекти, кожен день дізнаюся щось нове про свою роботу, технології та можливості. Загалом, друзі, однією рукою код пишу, інший сльози щастя витираю. Я поділився своєю історією не для того, щоб почути похвалу або викликати у когось заздрість: впевнений, багато, хто тільки вирішили пов'язувати своє життя з IT, зараз знаходяться на початку цього шляху. І щоб пройти його ефективніше, можу підсумувати кілька пунктів:

1. Визначтеся, що саме Вам до душі, а чого кодити ви точно не хочете — потрібно, щоб робота приносила задоволення;

2. Вчіться самі, але краще вчіться разом і черпайте знання професіоналів;

3. Не сподівайтеся на швидкий результат: в IT немає місця поспіху і необдуманим вчинкам, оскільки тут цінують час, який має грошовий вираз;

4. Ваше оточення і колектив компанії не менш важливий, ніж ваші знання. Тільки команда здатна досягати значних висот;

5. Будьте собою. Це завжди важливо в будь-якій сфері діяльності.